(тренінг
із національно-патріотичного виховання для учнів 9-10 класів)
Мета і завдання:
-
утвердження національно-патріотичної самосвідомості;
-
поглиблення знань з проблеми патріотизму як суспільної
та особистісної цінності;
-
визначення якостей
громадянина-патріота;
-
поглиблення знань учнів про ключові події українського державотворення в
ХХ столітті;
-
ознайомлення учнів із видатними постатями
громадсько-політичного, військового, культурно-мистецького середовища, які
зробили вагомий внесок у розвиток українського державотворення та популяризацію
національної ідеї;
-
сприяння усвідомленню школярами спільних цінностей
української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної
цілісності й демократичних засад державного устрою;
-
активізація пізнавального інтересу учнів до
історико-культурної спадщини країни та державотворчих подій історії України ХХ століття;
-
виховання поваги до державних символів, шанобливого
ставлення до традицій українців та представників інших національностей, які
населяють країну;
-
формування активної життєвої позиції школярів, їх
громадянського самовизначення, суспільної активності, прагнення до
самореалізації в Україні;
-
формування і розвиток мотивації, спрямованої на
підготовку до захисту своєї Батьківщини і служби у Збройних силах України.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Знайомство. Вправа «Інтерв’ю»
Мета: створення позитивної
атмосфери, налаштування учасників тренінгу на продуктивну роботу та поглиблення
знань про них, установлення довірливих відносин у групі, актуалізація власного
досвіду організації та участі у справах патріотичного спрямування.
Учасників тренінгу запитують, об‘єднавши їх в пари і запропонувавши дізнатися за п‘ять
хвилин якомога більше про важливі
події нинішнього року в країні, громаді, родині, особистому житті.
Після завершення відведеного часу учасники по черзі
представляють своїх партнерів.
Керована дискусія
«Сучасні орієнтири національно-патріотичної діяльності дітей та
учнівської молоді»
Мета: сприяти усвідомленню й
осмисленню викликів і проблем патріотичного виховання.
Хід проведення:
Учасникам
пропонується висловитися з питань:
-
Що для вас
означає бути патріотом?
-
Яку людину
можна вважати патріотом? Які риси
мають бути їй притаманні?
-
Чи вважаєш ти
себе патріотом? У чому виявляється твій
патріотизм?
Матеріали тренерам для проведення
дискусії
Патріотизм – складне і багатогранне
поняття, один з найважливіших компонентів індивідуального та суспільного
способу життя. Патріотизм українців покликаний захистити національні інтереси
своєї держави, дати новий імпульс духовному оздоровленню нації та забезпечити
розвиток громадянського суспільства, що функціонує на засадах гуманізму,
свободи, законності, соціальної справедливості.
Таким чином, патріотизм – це активне і дієве
почуття належності до своєї державно-територіальної Вітчизни, органічної
включеності в її соціально- політичну структуру, сприяння становленню й утвердженню
України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність
відстояти її незалежність і суверенітет.
В основу системи національно-патріотичного виховання
покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника
розвитку українського суспільства та української політичної нації.
При цьому потрібно враховувати, що Україна має давні
культурні традиції та досвід державотворення, адже вона пройшла непростий шлях
до здобуття своєї Незалежності. Її історія та велич творилась віками людьми,
чиї імена викарбувані в серці кожного українця. Варто згадати не одне покоління
борців за визволення, за
відновлення української державності,
зокрема, це: І. Мазепа, П. Орлик,
Г. Полетика, В. Лукашевич, Д. Донцов, М. Міхновський, М. Грушевський, В. Винниченко, С. Єфремов,
Є. Коновалець, С. Бандера, Я.
Стецько, А. Мельник, Р. Шухевич, О. Ольжич, О. Теліга, В. Стус, В. Марченко, П. Григоренко, В. Мороз,
В. Симоненко, І. Світличний, Б. Антоненко-Давидович, В. Чорновіл, Л.
Лук‘яненко, Є. Сверстюк, А. Горська і багато
інших.
Завдяки їх відвазі та відданості рідній землі ми
отримали у спадок вільне та незалежне сьогодення. Ми не маємо права знехтувати
цим подарунком. І не має значення, на якій частині цієї величної держави ми
проживаємо, ми – єдині. Єдині в думках, у помислах, у бажанні жити у вільній,
незалежній державі з високими показниками її розвитку та співдружності її
громадян.
Зміцнити державу можуть громадяни, які люблять свою
країну, свій народ, готові до захисту національних інтересів та розбудови
громадянського суспільства, правової демократичної держави в Україні.
Акцентують увагу на ключових подіях українського
державотворення в ХХ столітті, а саме:
22 січня 1918 року – проголошення першої
незалежності;
22 січня 1919 року – проголошення Акта злуки
УНР і ЗУНР;
1 листопада
1918 року – день «Листопадового зриву», у Львові розпочалось українське
повстання, у результаті якого невдовзі проголошено Західно-Українську Народну
Республіку;
15 березня
1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну
незалежною державою;
30 червня
1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення
Української Держави;
16 липня 1990
року – Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний
суверенітет України;
24 серпня 1991
року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення
незалежності України;
1 грудня 1991
року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта
проголошення незалежності України.
У ході керованої дискусії доцільним
буде перегляд та обговорення відофрагмента «Урок
патріотизму» (Ф. Л. Левітас – доктор
історичних наук, професор).
Режим доступу: https://goo.gl/49tZog.
Вправа
«Патріотичне кредо»
Мета: ознайомити учнів з історичними
подіями та відомими постатями, які зробили вагомий внесок у розвиток
української історії, культури та суспільно-політичної думки; розвивати
патріотичні почуття на прикладі життя і діяльності відомих українців (земляків);
формувати вміння визначати власні ціннісні орієнтири та обґрунтовувати їх
співставлення з існуючими у суспільстві.
Вправа
складається з трьох етапів.
Перший етап «Відомі постаті, пов’язані з українським державотворенням».
На першому етапі учні інформують про видатні постаті
(державні діячі, митці, науковці, дисиденти та інші), які зробили вагомий внесок в історію України й закарбувалися у пам‘яті всіх
поколінь українців.
Богдан_Хмельницький
Іван_Мазепа
Пилип_Орлик
Шевченко_Тарас_Григорович
Франко_Іван_Якович
Андрей_(Шептицький)
Грушевський_Михайло_Сергійович
§ Леся_Українка
·
Довженко_Олександр_Петрович
·
Чорновіл_В'ячеслав_Максимович
·
Стус_Василь_Семенович
§ Ліна Костенко
Другий етап «Цитати відомих
постатей».
На другому етапі виконання вправи відбувається обговорення учасниками тренінгу підібраних тренерами
цитат відомих постатей, що презентують сутність складових патріотизму.
Михайло Грушевський
«Український народ належить до
західноєвропейського чи, коротше кажучи, – просто-таки європейського кругу не
силою тільки історичних зв‘язків, які протягом століть зв‘язали українське
життя з західним, а й самим складом народного характеру».«Я вірю, що українство наше все-таки
має в собі стільки стихійної сили, стільки життєвості, що його не заб‘єш
ніякими теоремами, що воно своєю стихійною силою проб‘ється через усякі штучні
перешкоди – поки не вб‘ємо самі сеї сили нашою апатією, бездіяльністю».«Не чіпатися того, що ділить і
роз‘єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і
єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися,
концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим
гаслом».
«Добре робити історію важливіше, ніж
гарно писати її».
«―Солодко і
гарно вмерти за отчизну‖, – каже
латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер
ховаємо... Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними,
не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються
прослизнути в нове царство української свободи...».
«Завдяки історичній пам‘яті людина
стає особистістю, народ – нацією, країна – державою».
«Царство свободи здобувається також
сильним примусом над собою».
«Тепер наше
гасло – самостійність і незалежність».
«Мусимо йти, бо
спинити походу не можна».
«Мусимо жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в
цей момент: самостійність і незалежність нашого народу».
«Доки народ живе, живе і його мова».
Володимир Винниченко
«Всяка державна будова тільки тоді
може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її
складових частин».
«Чого хочеш, те мусиш вважати найбільшим
за все». 
«Вірою вбивається всякий страх».
«Вірою вбивається всякий страх».
Чудний наш народ – і сильний, і сумний... Мав героїв – і ніхто їх не
знав... Усе
життя любив волю – і все життя жив рабом... Утворив багатства пісні – і сам її
не знає...
Богдан Хмельницький
«Синове воїнів хоробрих, явіть
мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть».
Іван Мазепа
«Все гине там, де володар не є готовий
кожної хвилини захищати свою владу, як лев…»
Пилип Орлик
«Народ завжди має право протестувати
проти гніту».
«Природним правом є визволятися від гноблення і трудитися, аби повернути
те, що несправедливістю та переважною силою було забрано».
«Кожна держава складається і
стверджується непорушною цілістю кордонів».«Володарі, що дорожать своїм добрим
ім‘ям та славою більше ніж інші люди, виставлені на суд загалу».«Бог вивищує на праведнім мірилі свого
правосуддя одні держави, а інші за гріхи та беззаконства смиряє, одні уярмлює,
інші звільняє, одні підносить, інші скидає долі».«Якщо знайдете в чомусь неправду,
викрийте мене!»
Олесь Гончар
«Дякую Богові,
що дав мені народитися українцем».
«Найбільша перемога – це та, яку
здобуваєш на самим собою».
«Понищиш,
кинеш у небуття батьківське, то й власне твоє життя
безцільно впаде, заглухне в тебе ж біля ніг… Каліка той, хто не здатен
предківщиною дорожити. Людині дано пам'ять, що сягає у віки, тому вона й
людина…»
«Мова – це доля нашого народу, і вона
залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».«Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо…
Руйнуємо своєю байдужістю».
Олександр Довженко
«Лише сильним дано право на безсмертя».
«Краще загинути
в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка
історії».
«Народ, що не
знає своєї історії, є народ сліпців».
«Забудеш
товариша, зоставиш у біді – даремно ти на світ рождався».
«Людина повинна
завжди пам‘ятати, звідки вона пішла в життя.
Людина не має
права бути безбатченком».
«Батьківщина –
все!»
«Життя таке коротке. Поспішайте
творити добро».
«Українська
пісня – це геніальна поетична біографія українського
народу».
В’ячеслав Чорновіл
«Дай, Боже, нам любити Україну понад
усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши».«Настав час вибору: або єдність і
перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».«Україна починається з тебе».
«Мати на українській землі державу українського народу». 
«Я горджуся за своє покоління».
«Я горджуся за своє покоління».
·
«Немає в нас бандерівців та москалів, східних і
західних. Всі ми – народ України».
Третій етап «Моє патріотичне кредо».
На заключному
етапі виконання вправи учасники тренінгу визначають власні патріотичні кредо і
презентують їх усім.
Приклади патріотичних кредо
Вітчизна – це не хтось і десь, я – теж
Вітчизна. Батьківщина – це і я.
Козацькому роду нема переводу. Ми
– його нове покоління!
«Учітесь,
читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь...». Єднайтеся, брати!
Я мрію, «щоб
українська вся родина була щаслива і єдина». Батьківщина Кобзаря – це й моя
Батьківщина.
Людина
народжується для добра і любові. Кожен повинен відкрити Україну для себе.
Я надіюсь і
вірю, що від щастя земля посміхнеться. Щастя – в єдиній родині.
Україна у нас одна.
Згода дім будує, а незгода –
руйнує.
Український
народ великий, вільний, гордий, сильний, у гарячих жилах якого «козацька кров
пульсує і гуде».
Зміст має лише життя, прожите для інших.
«Любов до батьківщини не має ступенів: хто не робить для
неї всього – нічого не робить,
хто не віддається їй до останку – в усьому їй відмовляє».
Пророчі слова Кобзаря – життєдайний
імпульс, що допомагає глибше усвідомлювати суть української історії, відчувати
себе її часткою.Де народився – там і згодився. Нам не
однаково!
Шляхом злагоди до добробуту і
процвітання.
«Віддай усе, що взяв, і освятись.
Ще більше, ніж узяв, зумій
віддати… Стоїть на видноколі світла Мати –
У неї вчись». (Б. Олійник)
На всі тривоги серцем відгукнусь.
Нема без кореня рослини, а нас,
людей, без Батьківщини.
Руханка
(«енерджайзер») «Галерея образів»
Мета: запобігання м‘язового
та психоемоційного напруження.
Завдання: «увійти в образ», обіграти його ходою, мімікою, жестами;
доцільно обирати образи на розсуд організаторів тренінгу.
Пройдіться так, як начебто Ви:
поважний сивочолий гетьман; молодий і завзятий джура; гарна засватана дівчина;
найкращий
танцюрист гопака; військовий Збройних сил України;
учитель, який із
захопленням пояснює нову тему під час уроку; олімпійський чемпіон з України,
який встановив світовий рекорд; натхнений екскурсовод Національного музею
історії України;
Вправа «Патріотичний кросворд»
Мета: закріпити здобуті теоретичні знання на
практиці, відпрацювати навички групової роботи.
Обладнання: плакати формату
А1, різнокольорові маркери.
Хід проведення
Тренер об‘єднує учасників у підгрупи, які мають за визначений час
утворити команду, обрати їй назву, символ та гасло і розробити кросворд з
ключовими словами УКРАЇНА, ПАТРІОТИЗМ, ПРАПОР, ТРИЗУБ тощо.
Напрацювання команд презентуються у великому колі. За наявності часу
можна запропонувати іншим підгрупам розгадати складені кросворди.
Приклади тематичних кросвордів:
Кросворд «Конституція – основний закон держави»
По
горизонталі:
1. Український політичний,
державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького, один із упорядників
«Договорів і постанов…» – конституційного акту, який іноді називають «першою у
світі Конституцією».
2.
Установлене найвищим органом державної влади загальнообов‘язкове
правило, яке має найвищу юридичну силу.
3. Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України згідно з Конституцією України.
4. Великий князь Київський, за
часів якого укладено збірник законів
«Руська Правда».
5.
Зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок
діяльності установи чи організації.
6. Той, хто захищає чиї-небудь
громадянські права.
7. Назва деяких документів,
декларацій суспільно-політичного значення.
8. Президент України, при якому
було прийнято Конституцію України.
9. Сукупність державних
органів, що займаються судочинством.
10.
Звернення декларативно-програмного характеру, опубліковані у 1917- 1918
рр. Українською Центральною Радою.
11.
Усього їх у Конституції України 161.
Відповіді до кросворда «Конституція – основний
закон держави»
По горизонталі:
1. Орлик. 2. Закон. 3. Президент. 4. Ярослав. 5. Статут. 6.
Правозахисник.
7. Хартія. 8. Кучма. 9.
Юстиція. 10. Універсал. 11. Стаття.
Вправа
«Лист до байдужого»
Мета:
набуття вмінь аргументації активної життєвої позиції щодо патріотизму і
національно-патріотичного виховання.
Обладнання: аркуші А4 за
кількістю груп, фломастери (маркери).
Хід проведення:
Тренер
об‘єднує учасників тренінгу у три-п‘ять підгруп і пропонує написати кожній
підгрупі листа своїм друзям, ровесникам чи співгромадянам,
які не
відчувають потреби бути причетними до важливих суспільних подій, стороняться
патріотичної діяльності, займають байдужу позицію.
Учасникам пропонується, керуючись тезами і всім раніше опрацьованим
матеріалом, написати короткого мотиваційного листа байдужим співгромадянам щодо
необхідності долучитися до патріотичної діяльності у місцевих громадах.
Напрацювання підгруп презентуються у великому колі та
коротко коментуються.
Рефлексія. Вправа «Сенкан»
Мета: розвивати
вміння узагальнювати і синтезувати складну інформацію, формулювати ідею;
активізувати і розвивати мисленнєву діяльність, образне мислення;
удосконалювати вміння виражати власне ставлення до патріотизму.
Завдання: скласти сенкан патріотичної
тематики.
Довідкова
інформація. Сенкан – це вірш, що складається з п‘яти рядків.
Назва
«сенкан» походить від французького слова «п‘ять».
Композиційна структура
сенкану:
перший рядок має містити слово, яке
позначає тему (зазвичай це іменник);другий рядок – це опис теми, який
складається з двох слів (два прикметника);третій рядок називає дію, пов‘язану з
темою, і складається з трьох слів (це дієслова);четвертий рядок є фразою, яка
складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу
обговорюваного;п‘ятий рядок складається з одного
слова – синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби
робиться підсумок.
Приклади сенканів:
|
Патріот
Сміливий, справжній
Любить, зберігає, примножує
Сповна відданий своїй Батьківщині Громадянин
|
Україна
Сильна,
незалежна
Єднає, захищає, гарантує
Це наша спільна держава Мати
|
|
Свобода
Абсолютна,
законна
Урізноманітнює, дисциплінує, зобов‘язує,
Можливість твого вільного вибору
Відповідальність
|
Захисник
Безстрашний, хоробрий
Боронить, допомагає, перемагає
Приклад для кожного громадянина Герой
|
Рефлексія. Вправа
«Два кольори»
Мета: отримати зворотний зв‘язок і проконтролювати емоційний стан
учасників.
Обладнання: плакат фліпчарта
з відповідною назвою, повернутий горизонтально і поділений на дві рівні
частини, із написами питань, кожному з яких відповідає певний колір стікера:
– «Що нового ви дізналися?» – синій;
– «Що найбільше запам‘яталося/вразило?» – жовтий.
Хід проведення
Учасники впродовж 3 хвилин визначаються із відповідями, записують їх на
стікерах. Далі по черзі озвучують свої варіанти та прикріпляють стікери у
відповідних частинах плаката, утворюючи своєрідний прапор України.
Заключне слово учителя. Підведення підсумків заняття.
Список використаних джерел
1. Наказ Міністерства освіти і
науки України від 16.06.2015 р. № 641
«Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і
молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання
дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно- патріотичного
виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».
2. Постанова
Верховної Ради України від 23.02.2017 р. № 1908-VIII «Про Рекомендації
парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: "Ціннісні
орієнтації сучасної української молоді"».
3. Указ
Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015 «Про Стратегію
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки».
Михайло Грушевський
«Добре робити історію важливіше,
ніж гарно писати її».
«Завдяки
історичній пам‘яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою».
«Царство
свободи здобувається також сильним примусом над собою».
«Мусимо
жертвувати всім, щоб урятувати найдорожче в цей момент: самостійність і
незалежність нашого народу».
Богдан Хмельницький
«Синове воїнів хоробрих, явіть
мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть».
Іван Мазепа
«Все гине там, де володар не є
готовий кожної хвилини захищати свою владу, як лев…»
Пилип Орлик
«Народ завжди має право
протестувати проти гніту».«Кожна держава складається і
стверджується непорушною цілістю кордонів».«Бог вивищує на праведнім мірилі
свого правосуддя одні держави, а інші за гріхи та беззаконства смиряє, одні
уярмлює, інші звільняє, одні підносить, інші скидає долі».
Олесь Гончар
«Дякую
Богові, що дав мені народитися українцем».
«Руйнуємо
тим, що осторонь стоїмо… Руйнуємо своєю байдужістю».
Олександр Довженко
«Лише
сильним дано право на безсмертя».
«Народ, що
не знає своєї історії, є народ сліпців».
В’ячеслав Чорновіл
«Дай, Боже, нам любити Україну
понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім гірко любити – втративши».«Настав час вибору: або єдність і
перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».«Україна починається з тебе».
· «Немає в нас бандерівців та москалів, східних
і західних. Всі ми – народ України».
Вітчизна – це не хтось і десь, я – теж Вітчизна.
Батьківщина – це і я.
Козацькому роду нема переводу. Ми – його нове
покоління!
«Учітесь,
читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь...».
Єднайтеся,
брати!
Я мрію,
«щоб українська вся родина була щаслива і єдина».
Людина
народжується для добра і любові.
Кожен
повинен відкрити Україну для себе.
Я надіюсь і
вірю, що від щастя земля посміхнеться.
Щастя – в
єдиній родині.
Україна у нас одна.
Згода дім будує, а незгода – руйнує.
Український народ великий,
вільний, гордий, сильний, у гарячих жилах якого «козацька кров пульсує і гуде».
«Любов до
батьківщини не має ступенів: хто не робить
для неї всього – нічого не робить, хто не віддається
їй до останку – в усьому їй відмовляє».
Де
народився – там і згодився.
На всі тривоги серцем відгукнусь.
Нема без кореня рослини, а нас, людей, без
Батьківщини.
Поважний сивочолий гетьман;
Молодий і завзятий джура;
Гарна засватана дівчина;
найкращий танцюрист гопака;
військовий Збройних сил України;
учитель,
який із захопленням пояснює нову тему під час уроку;
олімпійський
чемпіон з України, який встановив
світовий рекорд;
натхнений екскурсовод Національного
музею історії України;
Поважний сивочолий
гетьман;
Молодий і завзятий джура;
Гарна засватана дівчина;
найкращий танцюрист гопака;
військовий Збройних сил України;
учитель,
який із захопленням пояснює нову тему під час уроку;
олімпійський
чемпіон з України, який встановив
світовий рекорд;
натхнений екскурсовод Національного
музею історії України;
Немає коментарів:
Дописати коментар